Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Захворювання шкіри та їх профілактика

Захворювання шкіри та їх профілактика;

Стан шкіри залежить від різних хвороботворних чинників довкілля, стану організму і догляду за нею.

Однією з найчастіших хвороб шкіри є дерматит — запалення шкіри. Дерматити спричиняють хвороботворні мікроорганізми. Вони також можуть виникати при ураження шкіри кислотами, лугами або внаслідок зовнішнього застосування лікарських засобів, косметичних кремів, лосьйонів тощо. Частою причиною дерматитів є механічна травма шкіри, наприклад, розчух шкіри після укусу комахи. При дерматитах виникає почервоніння шкіри, її набряк, свербіння, можуть з'являтися пухирі, наповнені рідким прозорим вмістом. Лікувати дерматити повинен тільки лікар.

Гноячкові захворювання шкіриспричиняють стафілококи або стрептококи, які дуже поширені в природі і завжди є на шкірі. У разі недотримання правил гігієни, порушення функціонування імунної системи, вони виявляють свою хвороботворну дію. До розвитку гноячкових захворювань часто призводять механічні ураження шкіри — порізи, розчухи після укусів комах, надмірна пітливість шкіри.

Грибкові захворювання шкіривиявляються запальними процесами, що частіше виникають у міжпальцьових проміжках, на підошвах. Верхній шар епітелію відшаровується, утворюються виразки, що мокнуть; ці місця сверблять, стають воротами для інфекції. Хворобливий процес поширюється по організму, виникають різні ускладнення (нагноєння, бешиха). Профілактика грибкових захворювань полягає у дотриманні правил особистої гігієни. Лікування проводить лікар.

При порушенні правил гігієни може виникнути короста.Її спричиняє коростяний кліщ, який занурюється в шкіру і там живе. Від постійного подразнення шкіри виникає сильний свербіж, особливо між пальцями рук, на животі і боковій частині грудної клітки, на стегнах. Це захворювання дуже заразливе. Лікування проводить лікар.

Припухлість шкіри можлива у вигляді невеликого вогнища запалення, заповненого гноєм, відомого як пустула, або більшого за розміром — фурункул.Фурункули є нагромадженням гною у волосяному фолікулі або сальній залозі. Вони виникають внаслідок інфікування стафілококами, що спричинює гостре запалення.

Висип або групаплям свідчать про запалення шкіри. Вони можуть захоплюватиневеликі ділянки або велику частину тіла. Основні причини висипу: екзема,псоріаз, інфекційні хвороби та алергічні реакції. Деякі види висипусупроводжуються гарячкою та свербінням.

Термін "екзема" стосується різних видів запалення шкіри, що мають спільні прояви: свербіння, червоні плями, дрібні міхурці, що розвиваються, тому шкіра стає вологою та вкривається кірочками.

При таких інфекційних захворюваннях, як кір, вітрянка, а також при тифі, скарлатині спостерігаються токсичний вплив на шкіру, внаслідок якого виникає характерний тимчасовий висип. Висип зумовлений дією мікроорганізмів або їх токсинів.

При поганому догляді за дитиною нерідко виникають незаразні захворювання шкіри, такі як пітниця і попрілість.

Пітниця – подразнення шкіри, викликане скупченням поту під епідермісом. Виникає найчастіше у новонароджених і дітей раннього віку при надмірному їх одяганні, рідкому купанні. При цьому в місцях виходу потових залоз, на грудях, спині, обличчі з'являється червоне висипання у вигляді мілких крапок. Іноді до них може приєднуватися гнійна інфекція й утворюватися мілкі гнійники, які можуть поширюватися по всьому тілу, а в ослаблених дітей – навіть викликати зараження крові – сепсис.

Для попередження пітниці дитину потрібно регулярно купати, не кутати при сповиванні, швидко міняти мокрі пелюшки. Корисні повітряні ванни, під час яких діти лежать роздягненими в теплій кімнаті, а в літню пору року – на повітрі в тіні.

Попрілість – почервоніння, злущування шкіри, поява тріщин в її складках, які викликають біль при доторканні. Причиною її виникнення є несвоєчасна зміна мокрих пелюшок, одягу, рідке купання. Виникає найчастіше в пахових, пахвинних впадинах, на шиї, сідниці, за вухами. Дитина стає вередливою, неспокійною, порушується її сон і апетит. Профілактичні заходи при попрілості такі, як і при пітниці. При частих зригуваннях для попередження пітниці на шиї і за вухами між шиєю дитини і нижньою білизною кладуть невелику пелюшку, складену у вигляді серветки, кінці якої закладають за голову. Після кожного зригування серветку змінюють.

Після кожного купання складки шкіри просушують м'якою пелюшкою і змащують стерильним вазеліновим маслом або рослинною олією. Застосовувати дитячу присипку при попрілості не рекомендується, бо вона може скочуватися в грудочки і викликати ще більше подразнення шкіри.

ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

На покривну систему – шкіру – постійно впливають чинники середовища, наслідком чого можуть бути хвороби шкіри.

Дія зовнішніх чинників появи шкірних хвороб:

• мікроскопічні грибки ( спричиняють стригучий лишай, кандидози, паршу голови);

• стафілококові й стрептококові бактерії (спричиняють гнійничкові захворювання);

• тварини-паразити (коростяний кліщ спричиняє коросту, воша людська - педикульоз);

• віруси (спричинюють бородавки, герпес);

• шкідливе випромінювання (може спровокувати меланому;

• підвищена або низька температура (спричиняє опіки чи обмороження);

• кислоти чи луги (спричиняють хімічні опіки).

Дія внутрішніх чинників появи шкірних хвороб:

• захворювання внутрішніх органів (спричиняють алергічні хвороби шкіри - кропивницю, екзему та ін);

• порушення функцій нервової системи (нейродерміт, псоріаз);

• порушення ендокринної системи (себорею);

• дисбактеріоз кишечнику, дефіцит вітамінів позначається на волоссі, нігтях, шкірі.

Основні зовнішні симптоми шкірних захворювань: свербіж, набряки, почервоніння, вузлики, лущення, висипання, плями тощо.

БЕШИХОВЕ ЗАПАЛЕННЯ – інфекційна хвороба, викликана збудником стрептококом, який проникає через пошкоджену поверхню шкіри або слизові оболонки.

Симптоми хвороби: ураження шкіри з утворенням запального вогнища, лихоманка, симптоми загальної інтоксикації.

Джерело зараження: хвора або носій людина, тварина (коти, рідше собаки).

СТРИГУЧИЙ ЛИШАЙ – захворювання, яке дістало таку назву тому, що волосся на вражених ділянках обламується при коренях і створюється враження, що його вистригли.

Стригучий лишай дуже заразний і передається під час користування спільною мочалкою та милом, контакту з хворими тваринами.

ПРАВЕЦЬ – гостре інфекційне захворювання, спричинене бацилою правця, яка потрапила на ушкоджену поверхню шкіри або слизові оболонки.

Хвороба часто смертельна, супроводжується болісними судомами скелетних м'язів і загальними розладами функцій організму, зумовленими ушкодженням центральної нервової системи правцевим токсином.

Шлях зараження: відбувається через ґрунт, куди потрапили бацили з кишечнику людини або тварин.

Профілактика - введення протиправцевої сироватки.

ЗАЇДИ — тріщини та ранки в куточках рота, спричинені хвороботворними грибами й іншими мікроорганізмами.

Джерело зараження: брудний посуд, спільний рушник, іграшки, поцілунки.

ПЕДИКУЛЬОЗ – ураження вошами окремих ділянок шкіри, вкритих волоссям, переважно голови.

Воші переносять збудників небезпечних хвороб (наприклад, висипного і поворотного тифу).

Причини хвороби: контакт з хворими на педикульоз або їхніми речами.

Симптоми хвороби: нестерпний свербіж у місцях локалізації вошей.

Профілактика хвороби: тримати волосся у чистоті, користуватися індивідуальним гребінцем чи рушником.

КОРОСТА – дуже заразна і неприємна хвороба шкіри, спричинена коростяними кліщами, які живуть безпосередньо під поверхнею або на поверхні шкіри.

Джерела зараження: хвора людина, спільні побутові предмети, одяг, постільна білизна тощо.

Перебіг хвороби: на шкірі з'являються червоні смуги (коли воша самки кліщів пророблять у шкірі ходи), а згодом висип (переважно уражується шкіра між пальцями, на ліктях, животі, сідницях, на боках тулуба, тощо, крім голови), висип супроводжується сильним свербінням, при розчісуванні висипу до ран у них може потрапити інфекція.

Профілактика хвороби: уникати контакту з хворими або їхніми речами.

• лікують за допомогою спеціальних кремів;

• у разі механічного пошкодження шкіри її поверхню навколо рани необхідно обробити йодом чи іншими дезінфікуючими засобами.

МІКОЗИ НІГТІВ (СТОП) – ураження нігтів (стоп) грибком.

Симптоми: нігті стають тьмяними й нерівними, починають кришитися, у складочках між пальцями з'являється почервоніння й свербіння (між пальцями з'являється почервоніння й свербіння, на підошвах утворюються тріщини, які погано заживають).

• не ходити босоніж у роздягальнях спортзалів, басейнів, лазень тощо, користуватися тільки власним взуттям;

• улітку носіть відкрите взуття, щоб ноги «дихали»;

• щотижня стригти нігті на руках і ногах, бо під довгими нігтями накопичується бруд і швидко розмножуються хвороботворні мікроби.

Причини хвороби: вплив чинників зовнішнього середовища (сонце, мороз, вітер, деякі бактерії), механічні травми (натертості, порізи шкіри, надмірна дія прямих сонячних променів, хімічних речовин).

Симптоми хвороби: почервоніння, свербіж, запальні реакції шкіри.

Профілактика хвороби: уникати впливу цих чинників, у разі інфекції звернутися до лікаря.

ЕКЗЕМА розвивається у людей зі спадковою схильністю до цієї хвороби, коли уражається передусім шкіра на ліктьових і колінних згинах.

ФУРУНКУЛЬОЗ – стафілококова інфекція шкіри.

СЕБОРЕЯ – грибкове ураження сальних залоз шкіри голови, що призводить до злущення шкіри окремими лусками (лупа).

Причини хвороби: захворювання нервової та ендокринної систем, нераціональне харчування.

Симптоми хвороби: запалення сальних залоз (вугрі), біля коренів волосся на голові (лупа).

Профілактика хвороби: дотримання збалансованого раціонального харчування.

АЛЬБІНІЗМ – спадкова хвороба, коли не синтезується пігмент меланін.

Альбіноси – люди, в організмах яких не синтезується меланін, їхня шкіра блідо-рожевого відтінку, волосся у них біле (така особливість властива й тваринам, наприклад, білому щуру, білому слону, білому тигру тощо).

ОБЛИСІННЯ – порушення порядку відмирання та появи волосин, коли рідшає волосяний покрив голови.

Причини хвороби: спадкові фактори, неправильний спосіб життя, певні захворювання нервової та ендокринної систем тощо.

МЕЛАНОМА — це одна з найагресивніших злоякісних пухлин, яка розвивається із клітин, що виробляють меланін.

Профілактика хвороби: використовувати сонцезахисний крем, обмежувати тривалість перебування на сонці, особливо опівдні, а також не зловживати процедурами у солярії.

Родимки — вроджені утворення на шкірі переважно темного кольору (за рахунок накопичення в одному місці меланіну), різної форми.

АКНЕ (ВУГРОВА ХВОРОБА) – захворювання сальних залоз, що виникає в результаті збільшення секреції шкірного жиру сальними залозами, закупорка отвору сальної залози в зоні волосяної сумки сприяє росту бактерій, які й викликають запалення.

Вугровий висип трапляється практично в будь-якому віці: від народження до старості. Вугрі можуть бути різні — від неглибоких дрібних прищиків до великих гнояків, які залишають рубці.

Найпоширеніша форма акне: майже 90 % випадків у пацієнтів 12-24 років під час статевого дозрівання.

• порушення особистої гігієни;

• порушення функцій щитоподібної залози;

• неправильна діяльність шлунково-кишкового тракту;

• використання косметичних засобів (тональні креми, пудри, рум'яна тощо), що сприяють закупорці сальних залоз;

• зміни в гормональному стані організму в період статевого дозрівання (згодом зникає);

• ураженням шкірним кліщем — демодексом.

Додаткові, але обов'язкові умови лікування вугрів: чистоплотність, перебування на свіжому повітрі, здоровий сон.

Рекомендації харчування при лікуванні:

• їсти регулярно невеликими порціями;

• уникати гострих приправ;

• уникати надмірного споживання солі;

• не пити міцного чаю та кави;

• обмежити споживання жирів;

• уникати солодощів (особливо шоколаду, какао, халви); уживати молочні продукти

• їсти якомога більше фруктів, салатів із свіжих овочів (вони підтримують здоров'я всього організму, включно зі шкірою).

• ховати вугрі на лобі під чілкою, бо зменшення доступу сонця до шкіри спровокувати інфекційне зараження;

• ховати вугрі товстий шар крем-пудри, що посилює подразнення та ускладнює лікування.

АЛЕРГІЧНІ ВИСИПИ ТА НАБРЯКИ – алергія на деякі зовнішні чинники (побутова хімія, ліки, косметичні засоби) або продукти харчування (цитрусові, курячі яйця, шоколад, краби тощо).

Профілактика — усунення алергічних чинників.

Прищі — це невеличкі припідняті над поверхнею шкіри її ділянки, у яких накопичується гній. Прищі — це ознака захворювань шкіри або внутрішнього стану організму, тому перед лікуванням потрібно звернутися до лікаря та з'ясувати причину їх появи.

Профілактика появи прищів:

• багато часу перебувати на свіжому повітр й сонці;

• дотримуватися вимог особистої гігієни; часто й ретельно мити вражені ділянки шкіри з милом і витирати чистим рушником;

• регулярно мити волосся;

• увести до раціону багато свіжих овочів і фруктів; : вони допомагають підтримувати здоров'я всього організму, включно зі шкірою; їсти якомога більше свіжих фруктів, овочів і салатів — це дуже важливо для здорової та гарної шкіри тіла;

• пити більше води: вона сприяє виведенню з організму токсинів і зволожує шкіру зсередини;

• користуватися лікарськими кремами (за рекомендацією лікаря-дерматолога): вони лікують прищі та знищують бактерії, які спричиняють запальні процеси.

Якщо прищі не зникають або поширюються на інші частини тіла, потрібно звернутися за порадою до лікаря- дерматолога.

• нервувати: стрес може тільки погіршити стан шкіри;

• постійно перебувати в закритому приміщенні.

ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИ ШКІРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:

• перебувати на свіжому повітрі;

• дотримання заходів гігієни.

ЗАХОДИ ГІГІЄНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ШКІРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:

• щодня приймати гарячий душ або ванну;

• догляд за волоссям;

• догляд за нігтями;

• носити чистий та зручний одяг і відповідне взуття;

• періодично міняти постільну білизну;

• постільна білизна повинна бути з натурального волокна: бавовняна, вовняна, бамбукова, шовкова;

• правильно підбирати косметику;

• уникати контакту з хворими;

• не користуватися чужими речами: гребінцем, рушником тощо;

• масаж шкіри посилює відтік крові, шкіра очищається, стає м'якою та еластичною.

Хвороби шкіри та їх профілактика

У загальній етіології захворювань шкіри та її придатків (волосся, нігтів, залоз) враховується дія екзогенних і ендогенних факторів. До першої групи належать фізичні фактори (тривалий натиск, тертя, висока і низька температура, опромінення сонячними променями тощо), хімічні (побутові, професійні, медикаментозні, косметичні, органічні, неорганічні, рослинні, тваринні, мінеральні та інші), бактеріальні , вірусні, грибкові, паразитарні та інші хвороботворні чинники.

До ендогенної групи етіологічних факторів відносяться загальні інфекційні захворювання, вогнищеві інфекції, інтоксикації, пов'язані з порушеннями з боку печінки, нирок, шлунка, кишечника та ін Сюди належать і змінена, найчастіше підвищена чутливість, порушення обміну (цукровий діабет, холестерінемія та ін), відхилення в неврологічному статусі, ендокринопатії, системні захворювання (ретікулези, колагенози та ін.)

Основними патогенетичними механізмами при захворюваннях шкіри є лімфогенний і гематогенний. Патологічні зміни зароджуються і формуються в напрямку з глибини до поверхні шкіри її (per contiguitatem) та / або з однієї, вже ураженої зони до сусідньої (per continuitatem). Патологічні зміни наступають і по нервово-рефлекторного шляху, а також і шляхом змін реактивності.

Клінічна картина при захворюваннях шкіри різноманітна в початковому і еволюційному аспекті. Пояснюють це тим, що важко оглянути безліч шкідливих для шкіри факторів, так і необмеженими можливостями щодо форм відповіді з боку шкіри. Найчастіше зустрічаються дерматит, екзема, кропивниця.

Дерматит (dermatitis) - запалення шкіри, клінічно характеризується класичними ознаками запалення - rubor, calor, dolor і functio laesa. Об'єктивно видно обмежене, регіональне, дифузне або генералізоване почервоніння шкіри. При пальпації встановлюється, що шкіра тепла навіть гаряча, відчувається набряклість, болючість. В анамнезі - дані на відчуття жару, напруги, натягнутості, "поколювання" і різного за силою свербіння. Патологічно змінених ділянку шкіри звичайно не стає мокрим.

Викликаний алергізуючих агентами (dermatitis allergica) дерматит характеризується, на відміну від описаного вище більш сильно вираженою клінічною картиною, з більш чіткими суб'єктивними та об'єктивними змінами, нерідко й наявністю мокнення.

Екзема (eczema) своєрідне запалення шкіри. Їй притаманні ознаки алергічного дерматиту. Практично розрізнити їх важко, навіть неможливо. Мова йде про свербляче, рецидивуючому, що мокнуть, важко піддається профілактики, лікування та трудової експертизи шкірному захворюванні. Патогномоніческім ознакою екземи є справжня (а не еволюірующая) поліморфно елементів висипання.

Кропивниця (Urticaria) алергічне прояв шкіри, що характеризується минущими, міняють місця, і які не залишають після себе слідів, висипаннями, різної форми і розмірів, чисельністю і виступаніє над поверхнею шкіри ерітемоедемнимі, звичайно плоскими висипами. Захворювання рецидивуючого характеру.

Постановка діагнозу шкірних захворювань заснована на даних ретельно і правильно проведеного і витлумачене анамнезу. Важливо при формуванні точного діагнозу мати дані системного та повного огляду всієї шкіри, видимих слизових оболонок і придатків (волосся, нігтів, залоз). Параклінічні дослідження і динамічне спостереження за пацієнтом з шкірними хворобами - незамінні ланки в комплексних зусиллях для постановки нозологічного і етіологічного дерматологічного діагнозу.

Лікування шкірних захворювань. Воно будується на принципі дотримання єдності організму як цілого і динамічної рівноваги з його зовнішньої і внутрішньої середовищем. Дерматологи - терапевти враховують необхідність і ефективність одночасного проведення загальних і місцевих фізіотерапевтичних процедур і застосування хіміотерапевтичних засобів.

Загальна терапія впливає на нервову систему, що включає застосування антігістамінових препаратів, що стимулюють коштів, проведення аутогемотерапію, піретотерапіі, плацентотерапіі, використання антибіотиків, вітамінів, гормонів, дієтичного режиму та ін При місцевому лікуванні шкірних хвороб використовують розчини, мікстури, присипки, мазі, пасти, лініменти та інші лікарські форми. Завдяки їх застосуванню відповідно до нозологій, етіологією, розмірами і глибиною патологічно пошкодженої шкіри, здійснюється резорбується, кератопоетіческій, кератолітичну, протівозудящій, дезінфікуючий, протибактеріальної, антімікотіческій, протизапальний, припалюючу, протипухлинний і інші види лікувального ефекту.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 299 | Нарушение авторских прав

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...